Політ над гнiздом Карлсона)))
Мені радили не малювати з фоток. А шо робити, коли робити чогось не варто, але дуже хочеться? Правильно!
Цей малюночок навіяло фотографією Тараса, Львів, пл.Ринок. Гелева ручка, А4, 06.01.09.
А це, якшо вірити http://www.kryshi.com/ Мюнхен. Гелева ручка, А4, 06.01.09.
Головне - сам процес малювання дахів вже надає відчуття польоту. Мені більше нічого не треба. В цьому контексті пригадуються неперевершені мультфільми про Карлсона і чомусь ше про Водяного, якому набридло болото і дуже хочеться літати.
Серію з дахами розпочато вже давно, і кінця і краю їй нема! Ура-ура-уррра!!!
Вид з 8-го поверху
Колись давним давно, ше коли все було по-старому, Віталя Блищик здав мені за пару баксів квартирку на Клима Савура. Звідти відкривався чудовий вид на пів міста. Натхнення мене майже не покидало.
Коли-небуть я напишу серію очерків про візити гостей, чорну кицьку Чу, і те.де. Треба зібратись. Якшо мені раніше не напишуть некролог.
Листопад над дахами, гуаш, картон, 17х55, 11.2003.
Пташки, рибалка і результат
Колись давно побачила подібні кольори на фото і зробила варіацію на тему. Кольори гарні, а робота таки “сира.” Але для мене важливий не так результат, як сам процес пошуку. Як сказав С.Коцун:
“…дело было не в рыбе, а в моменте, когда всё исчезало и оставались: папа и рыба в пруду… Похожие взаимоотношения, как у отца с рыбной ловлей, у меня сложились с тем, чем я занимаюсь. Я ставлю перед собой задачу и эта задача становится моей рыбой. Нужды в решении этих задач никакой нет. Мне интересно их решать. Иногда на полпути, когда решение задачи становится очевидным, она перестаёт мне быть интересной и я её отпускаю. Иногда она сама ускользает, моих знаний оказывается недостаточно, чтобы её разрешить. Многие задачи, которые я перед собой ставлю давно разрешены не мной. Я не стремлюсь стать лучшим. Повторюсь, дело “не в рыбе”, не в самом решение (правильном ответе на поставленную задачу), а в поиске решения.”
Ластівки, акрил, 44х55, 2007.
Дивлячись на цей витвір, можу сказати - це той випадок, коли задача “вислизає,” і моїх знань виявляться недостатньо для адекавтного вирішення…
Квіти і букви
От, ше надибала із старого. Правда при фотографуванні рученьки тремтіли, - видно не пройшло ранішнє зайняття фізкультурою безслідно… Але те, шо на малюнку лінії деінде розфокусовані, як на мою думку, не дуже псує вид малюнка.
Георгіни, гелева ручка+ефект охра та “шейкі хендз,” 20х30, 03.08.08
Наступна робота намальована під враженням фоток з Натою у вишиванці. На портретну схожість не претендую, хоча задум портрета Наталки визріває.
Ісаї 40:8, кольорові олівці, гелева ручка, акрил, 20х30, 03.10.08
Поки шо все.
Євангеліє від Матвія 4:8-9.
”Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!”
Ми, населення планети, покоління, що пережило мілленіум, часто забуваємо, що залежність від грошей та ідолів, те ж саме, що залежність від наркотиків або алкоголю, що дорога бездуховності, яка веде до загибелі, часто видається простою і широкою, ми вклоняємось дияволу без будь-яких угод, просто через те, що так роблять оточуючі…
Нічне місто, акрил, гуаш, 40х50(? точно не пам*ятаю), 16.09.08.
Роботу я малювала на подарунок і здогадалась сфотографувати вже тоді, коли покрила лаком. Лак то хоча і матовий, але все одно на фото виходив блік… шо я тільки не робила. Іншого або кращого варіанту нема, але приблизне уявлення про задум можна зрозуміти.
букет
Квітки швидко зів*яли, але я встигла накидати пару ескізів. З квітами, які від землі переселились до вази, рано чи пізно завжди так трапляється.
Рожеві квіти, олівці, 20х30, 29.07.08.
апдейт: кладка під снігом
кладку я на днях задарила, а перед цим її троха модифікувала: мені не подобалось небо в тому варіанті, як я вже викладала тут в травні, і тому я його просто перекрила сумішшю чорної та білої акрилової фарби. так стало краще, принаймні на мою думку.
Засніжена кладка, гелева ручка, акрил, 20х30, 29.05.08 - 01.12.08.
з.ы. головне, що це сподобалось теперішній власниці.
томати
Люблю томати, так люблю, шо можу їх поливати кетчупом і запивати томатним соком…
і обов*язково ще повернусь до теми томатів в якому-небудь атюрморті.
Томати, акварельні олівці, 20х30, 26.07.08.
Біла лілія (королівська)
Лілії в цьому році не пройшли непоміченими… факт. В цих етюдах я дивилась, як краще передається білий колір за допомогою фіолетових, рожевих та жовтих відтінків.
Лілія 1, кольорові олівці і біла гуаш, 20х30, 21.07.08.
На фото наступного малюнка просто не видно, що я дещо змінила підхід до кольорів. А жаль…
Лілія 2, кольорові олівці і біла гуаш, 20х30, 21.07.08.
Лілія - ракурси, олівці, гелева ручка, 20х30, 22.07.08.
Катя, моя сестра
Сьогодні моя сестра пішла на концерт своєї улюбленої групи “Бумбокс,” мама слідом за нею пішла до театру на виставу якихось заїзджих російських гастролерів… Я насолоджуюсь самотою. Мені подобається тиша, а не звуки радіо або телевізора…
Катя в профіль, гелева ручка, 20х30, 18.07.08